(Аналітика) Чи оформляється дозвільна документація, якщо діє мораторій на екоперевірки… Навіщо?! ч.1

До написання цієї статті мене спонукала звичайна, здавалося б, подія – зустріч з давнім другом, приватним підприємцем, що має невелике власне фермерське господарство та вже давно працює на себе. Ще раніше, ми з ним часто дискутували на тему перевірок Держекоінспекції, адже його підприємство, як сільгосп виробника, частенько відвідували екоінспектори. Інколи такі візити закінчувались адмінстягненням, але до відшкодування завданих навколишньому природному середовищу збитків не доходило тому, що всі проступки були незначними і лежали виключно в площині адмінвідповідальності.

Ось і цього разу приводом для дискусії стало запровадження МОРАТОРІЮ НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК, з поміж іншого, і для Державної екологічної інспекції. Пан “фермер” був упевнений – “Якщо підприємство зараз перевіряти не будуть, то навіщо оформляти дозвіл на те ж спецводокористування, термін дії якого, на сьогоднішній день, закінчився…” Так, а й справді – навіщо? Адже можна й так попрацювати, а коли мораторій знімуть – оформити всі дозволи та працювати далі. Це ж логічно!

Я спробував йому пояснити, що з точки зору бізнесу можливо це і є логічним, однак водночас це є і протизаконним, а отже – всю необхідну дозвільну документацію потрібно оформляти вчасно. Можливо ця історія так і залишилася б лише у моїх спогадах, якби не одне але… Я дві години витратив на те, щоб пояснити і обгрунтувати людині, згідно чинного природоохоронного законодавства – чому не можна нехтувати вимогами Закону, навіть якщо зараз органи держнагляду (контролю) не можуть перевірити чи виконуються ці вимоги суб’єктом господарювання?

Це свідчить про абсолютне нерозуміння підприємцем своїх обов’язків та відсутність соціальної відповідальності перед громадою. На всіх “магічним” чином подіяло одне єдине слово – мораторій… Без прив’язки до вимог діючих нормативно-правових актів. Ось такий стан речей і надихнув мене провести невеличке “дослідження” з метою застерегти представників бізнес-спільноти від нехтування вимогами діючого природоохоронного законодавства та розвічати декілька міфів про “відворотність” покарання у зв’язку із дією мораторію.

Міф 1. Повна заборона
У попередніх статтях, я згадував, що заборона щодо здійснення заходів держнагляду (контролю) не є чимось надзвичайно новим чи прогресивним, адже ст. 22 п.1 п.п.1-1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року передбачає, до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади, звичайно з певними виключеннями, але мораторій діє ще з 2007 року й до сьогодні.

Інша справа, що суб’єкт господарювання може перевірятися, в окремих випадках, не безпосередньо органами державного нагляду (контролю), а органами прокуратури із залученням профільних спеціалістів. Що це значить? Фактично перевірка здійснюється прокуратурою, однак для вирішення конкретних задач до перевірки залучаються ті ж таки екоінспектори, інспектори сільгоспінспекції, тощо.

Все вищезгадане чітко регламентовано статтею 121 Конституції України, відповідно до якої прокуратура здійснює нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів, та статтею 19 Закону України «Про прокуратуру», згідно положень якої – предметом нагляду прокуратури за додержанням і застосуванням законів являється, в тому числі, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Нагадаю, що згідно зі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням та правильним застосуванням законів прокурор має право залучати до перевірок фахівців, а ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Тобто, прокурор, який наділений відповідними повноваженнями, має право на звернення до будь – якого органу держнагляду (контролю) з вимогою надати фахівця для залучення його до проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства! Більше того – відповідно до ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і повинні виконуватись невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Перекладаю на загальноприйняту мову – будь-який суб’єкт господарювання може бути перевірений прокуратурою із залученням профільного спеціаліста, у тому числі й спеціаліста Екоінспекції, який в кінцевому результаті буде зобов`язаний провести відповідні дії, визначені чинним законодавством (винести постанову, здійснити розрахунок збитків, тощо) і покарання за нехтування вимогами діючих Законів буде невідворотнім.Якщо кому буде цікаво продовження – самостійно знайомтесь із судовою практикою. Рішень, не на користь бізнесу, досить багато!

Міф 2. Якщо мене зараз не перевірять, а я оформлю дозвіл потім, відповідальності не буде.
Так, але не зовсім… Вірніше зовсім не так! Дійсно, теоретично, Ви можете уникнути адмінвідповідальності. Але, по-перше, адмінстягнення це квіточки, у порівнянні із розміром відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу суб’єктом господарювання, а по-друге дуже сумнівним є уникнення навіть адмінвідповідальності, адже достатньо не складно відслідкувати термін дії дозволів, ліцензій та інших документів дозвільного характеру.

Давайте розберемо детальніше – краще на конкретному прикладі. Пропоную змоделювати ситуацію – наприклад, під час дії мораторію, у Вас закінчився термін дозволу на спецводокористування і Ви вирішили поки що його не оформлювати. Ну дійсно – навіщо, адже перевіряти його наявність нікому? (знову ж таки – припустимо, що розвінчання Міфу №1 не стало для Вас аргументом). Ви спокійнісінько пропрацювали півроку (якщо з минулого літа то рік), мораторій знято – Ви отримали новий дозвіл, і працюєте далі. Навіть отримане повідомлення про проведення перевірки Вас не збентежило… А чого б це? Адже дозвіл вже є, все чудово,  якби не одне але… У вигляді вимог чинного Законодавства якими Ви свого часу злегковажили!

Справа в тому, що Ви свідомо порушували вимоги чинного законодавства, коли вирішили відмовитись від своєчасного оформлення дозволу, а Ваше підприємство продовжувало здійснювати самовільний водозабір, всупереч вимогам ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.9 ст. 44, ст. ст. 48, 110, 111 Водного Кодексу України.

Зверніть увагу, що статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено види відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме “порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. З вищезгаданою статтею корелюється також ст. 110 Водного кодексу України – “…порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Далі цікавіше… Ви ЗОБОВ’ЯЗАНІ будете відшкодувати заподіяні державі самовільним водокористуванням збитки, оскільки у даному випадку відшкодування збитків буде саме мірою цивільно-правової відповідальності про яку я згадував вище.

Далі ще цікавіше… Порядок відшкодування та розмір збитків втановлюється надзвичайно цікавим нормативно правовим актом, а саме Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. за №767/16783. Пункт 1.4 цієї Методики нам чітко говорить: “…державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.”Наголошую – З ДАТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПОРУШЕННЯ! Іншими словами, в складеному Акті перевірки буде таке або приблизно таке: “в період з ХХ.ХХ.2014 року по ХХ.ХХ.2015 року підприємство “ХХХ” здійснювало спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу…”

При розрахунку грошової суми відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства, буде застосовано нормативно-правовий акт, який поширюється на вказані правовідносини – Методику № 389 від 20.07.2009 року, оскільки відповідно до п. 1.2 цієї Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання суб`єктами господарювання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Також варто зазначити, що згідно п.1.3 вищевказана Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб’єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Звертаю Вашу увагу, що відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі, а зважаючи, що відшкодування збитків знаходиться у площині цивільно-правової відповідальності, то подібну норму ми можемо побачити також у статті 1166 Цивільного кодексу України та статтях 66, 68Конституції України – “кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки”.

Таким чином, Ваше підприємство буде змушене відшкодувати у грошовому еквіваленті завдані навколишньому природному середовищу збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків Ви можете спробувати самостійно порахувати, скориставшись нашим ПТК Розрахунок екоінспектора, або звернувшись до вищезгаданої Методики. Єдине, що можу додати не вдаваючись у подробиці – абсолютно нормальною практикою є, в кінцевому результаті такої “економії” підприємства, сума з шістьма нулями.

Взагалі, відступаючи від сухих юридичних термінів, можна навести аналогію із відгодовуванням “дійної корови”, яку перш ніж “подоїти”, гарненько випасають на зелених лугах, а тільки потім вона починає виконувати свою основну функцію…

Міф 3. Уникнення відповідальності, якщо перевірка буде здійснюватись після двохмісячного терміну після оформлення дозволу
Частково цей міф розвінчано у попередньому розділі, однак вважаю за необхідне додатково пояснити, що оскільки у даному випадку до підприємства не застосовуються ані фінансові, ані адміністративні санкції, а заявляються вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення норм чинного природоохоронного законодавства в рамках притягнення до цивільно – правової відповідальності, то двох місячний строк передбачений статтею 328 КУпАП до пред’явлених Вам вимог немає абсолютно ніякого відношення.

Так… Маю надію, що у питаннях чи потрібно чи не потрібно зараз оформлювати дозвільну документацію розібрались – ОДНОЗНАЧНО ПОТРІБНО. Але, що робити у випадку якщо Ви не змогли отримати дозвіл вчасно неумисно?Наприклад з вини працівника, що звільнивсь, або у зв’язку з переїздом бухгалтерії чи з будь – якої іншої причини. У такому випадку, особисто я, рекомендував розглянути декілька варіантів страхування цивільно-правової відповідальності суб`єктів господарювання. Для цього Вам потрібно звернутись до страхової компанії та поцікавитись наявністю подібних продуктів.

Шановні колеги, екологи та юристи! Звертаюсь до Вас із проханням вчасно роз’яснювати громаді та представникам бізнес середовища їхні права і обов’язки, адже Ви не гірше за мене знаєте і розумієте рівень еколого-правового нігілізму як серед населення, так і серед приватного бізнесу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.